NewsHub
Вченим і студентам Дніпропетровського національного університету вдалося встановити близько тисячі нерестових гнізд, зроблених з дроту, обтягнутих матеріалом від мішків для зберігання овочів і фруктів під час акції з створення нерестових гнізд з підручних засобів. Про це повідомляють «Вести».
«В результаті ми отримали близько 1,2 млн личинок риб. Це плотва, лящ, срібний карась. І такий результат обійшовся без серйозних капіталовкладень. Гнізда ми вже прибрали і висушили. У наступному сезоні сподіваємося розширити акцію. Ми встановили гнізда в акваторії в районі с. Старі Кодаки, Військового, Микільське-на-Дніпрі і в Самарській затоці. Там розташовані основні нерестовища риб, які в поганому стані — вони замулені і заросли. Для хорошого результату протягом п’яти років в акваторії регіону необхідно встановити 120 тис. нерестових гнізд. Це дозволить поступово збільшити кількість риби і поліпшити процес очищення водойм. Адже риби, зокрема, харчуються синьо-зеленими водоростями, через які зеленіє вода. Крім того, на гніздах з’являються мікроорганізми, що фільтрують воду і збагачують її киснем «, — розповів асистент кафедри загальної біології і водних біоресурсів ДНУ Олег Маренков.
Проблема очищення водних ресурсів гостро стоїть не перший день. На каналі «Дніпро-Донбас» наукова робота в цьому напрямку ведеться вже шість років. Там ставку роблять на риб-чистильників.
«У 2010 році почали зариблення каналу строкатого товстолобика, коропами і білими амурами. В результаті істотно знизилися показники з нітратів і нітритів, покращилася прозорість води, не стало синьо-зелених водоростей. Також ми добилися поліпшення гідрологічного режиму. Вода очистилася на 164 км. В цього року ведемо переговори з колегами з Китаю. Хочемо завести чорного амура, який очищає особливо брудні водойми», — розповів голова Дніпропетровської природоохоронної інспекції Віктор Кузора.
Тим часом в Павлограді на хімзаводі розробили технологію переробки забруднених водних стоків в біогаз і добрива.
«Ми розробили технологію, яка дозволяє використовувати очисні води Павлограда для отримання біогазу і сільськогосподарських добрив. Цей проект незабаром втілиться в життя, що дасть нам можливість отримувати близько 1,2 млн кубів газу і 180 тис. тонн добрив на рік», — розповів гендиректор ПХЗ Леонід Шиман.
Також він зазначив, що, для того щоб промгігантів регіону почали будувати очисні споруди і менше забруднювати водойми, держава повинна значно підняти суму екологічних штрафів.
«Зараз підприємства, які скидають в рік 50-70 млн кубометрів забруднених вод, платять 1-3 млн гривень. Таким чином, їм дешевше платити, ніж будувати очисні споруди. Держава повинна збільшити штрафи до 50-70 млн гривень», — пояснив Шиман.
Як повідомляли Українські Новини, в акваторії Азовського моря залишилося три види риб з сорока.
Нагадаємо, що в інтернеті ведеться онлайн-трансляція з Маріанської западини.

Source: ukranews.com