NewsHubДніпропетровщина багата річками та озерами. Вони створюють неповторну атмосферу та є окрасою лісо-степової зони. Які таємниці ховають річки області та де краще проводити своє дозвілля в теплу пору року, дізнавались «Вісті Придніпров’я». ве та Стогне
Дніпро — річка, яка проходить через усю Україну займає і значне місце в житті однойменного міста. Дніпро описаний у віршах та легендах, про нього знімають фільми, малюють картини, увіковічують в усіх сферах культурного та соціального життя міста.
Дніпро — четверта за довжиною після Волги, Дунаю і Уралу  і третя за площею басейну річка Європи, вона має найдовше русло в межах України. Довжина Дніпра в природному стані становила 2285 км, тепер (після побудови каскаду водосховищ ), коли в багатьох місцях випрямили фарватер — 2201 км; в межах України -1121 км, в межах Білорусії — 595 км (115 км знаходяться на прикордонній території Білорусії і України), в межах Росії — 485 км. А бере свій початок могутній Дніпро у  невеликому болоті Мшара на околиці болотистій місцевості (урочища) Аксенінскій моху лісовому масиві оковського лісу  на південному схилі Валдайської височини у  Смоленській області Росії. У басейні Дніпра протікає 15 380 малих річок (25% від їх загальної кількості в Україні). У Дніпрі водяться майже всі з відомих на Україні риб — більше 70 видів, а також два види раків: узкопалий і товстопалий.
На Дніпропетровщині річка є місцем відпочинку та туризму. Цікаво, що деякі з дніпровських порогів розташовані саме на території області, зокрема на ділянці Дніпро — Запоріжжя було дев’ять порогів і близько шести десятків кам’яних гряд загальною протяжністю близько 75 км. У 1932 році була побудована Дніпровська ГЕС, що утворило водосховище і  затопило пороги, збереглися лише залишки останнього з порогів — Вільного.
Серед дніпровських порогів найнебезпечнішим був поріг Ненаситець (Ненаситецький), розташований поблизу сіл Нікольське на Дніпрі (по правому березі) і Василівка на Дніпрі (по лівому березі). Він мав 12 уступів.
Велика кількість судів і сила-силенна людей знайшли свою смерть у вируючих водах порога Дніпра. За це дніпровський поріг і отримав свою назву. Це був єдиний з дніпровських порогів, який через швидке течії не замерзав взимку! Вважається, що саме на порозі Ненаситець у 972 році знайшов свою смерть князь Святослав Ігорович, повертаючись, додому після свого невдалого болгарського походу. Через одну тисячу років на місці передбачуваної загибелі князя Святослава Ігоревича був встановлений обеліск і укріплена чавунна плита з написом: «В 972 році у дніпровських порогів поліг у нерівному бою з печенігами  руський витязь князь Святослав Ігорович». Ще одна легенда розповідає, що тут затонуло судно отамана Івана Підкови, яке перевозило золотого коня. Цього коня вони захопили в Стамбулі і переправляли через пороги. Так і залишився цей кінь на дні серед порогів.
Поблизу Кодацького порога стояла фортеця Кодак. Руїни фортеці збереглися до наших днів. Нижче дніпровських порогів у 16 ​​столітті виникла Запорозька Січ.
Але вода, як відомо, здатна зберігати інформацію. А на дні головної водної артерії України лежать скарби, зуби мамонта, вагони, кораблі, церкви і навіть кладовища. Одні з найдивніших знахідок – саме на території нашої області. Серед дайверів давно ходять легенди про численні церкви, які знаходяться на дні річки Дніпро (русло річки між Дніпром і Запоріжжям). Сканування дна виявило  чіткі обриси фундаменту християнського храму, адже до затоплення тут було  розташоване село Августинівка і на цьому місці знаходився цвинтар з церквою. Ще одна фантастична знахідка – зуби мамонта та голова туру на глибині сім-дев’ять метрів в районі Кам’янського.
Ще одна загадка цієї підводної ділянки —  містична печера Тарас Бульба, в якій за легендою є невеликий отвір в людський зріст, пройшовши крізь який можна потрапити в досить простору кімнату, де можуть поміститися близько 10 осіб. А в печері є кам’яні стіл та лава, які створили колишні ув’язнені.
Самара
Один з притоків Дніпра, довжиною 311 км, який бере початок на західних схилах Донецького кряжу, в селі Мар’ївка. Далі тече Придніпровською низовиною переважно на захід. Впадає до Дніпра (у Дніпровське водосховище) в межах міста Дніпра. За руськими літописами річка носила назву Сніпород, Снопород. Українські і козацькі джерела позначають річки як Самар, іноді Самарь. Пізніше, із захопленням України Росією, річку почали називати Самара.
Найхарактернішим забрудненням Самари є висока мінералізація її води, яка зумовлена скидом високомінералізованих шахтних вод Донецької області та ДХК «Павлоградвугілля».
Особливість річки – ліс, який розташований вздовж річки Самара і Вовча від м Новомосковськ до м Павлоград. Тут зустрічаються дуб, ясен, липа, клен, сосна, вільха. Ділянки природного соснового лісу вважаються самим південним природним хвойним лісом на території України. Також тут розташована природна діброва з віком дерев до 300 років. Ліс багатий великою кількістю заливних озер, стариць, очеретян і сфагнових болота. На розташованих посеред лісу піщаних пагорбах збереглися залишки ендемічної піщаного степу. На території Самарського лісу також виростають типово північні рослини — зозулинець болотний, любка дволиста. Тільки оповитих легендами папоротей тут росте 14 видів. Вдосталь і інших різноманітних представників північній флори, занедбаних в степу України льодовиком: орхідеї любка дволиста та зозулині сльози, мох сфагнум, посланець далеких геологічних епох — плавун булаво видний. Мешкають тут і рідкісні види птахів — орел-могильник, орлан-білохвіст, змієїд, які занесені в Червону книгу України. Кажанів тут зареєстровано 9 видів! Відомо, що ця група ссавців дуже вразлива і є індикатором чистоти і повноцінності природного комплексу. Проживають в Самарському лісі також такі рідкісні хижаки, як горностай, лісова куниця, видра. Дослідженнями зоологів обґрунтовано доведено, що місцева косуля, що відрізняється великими розмірами, належить до давньої сибірської раси.
Найчистіша річка Європи
Саме так колись називали річку Оріль, загальна довжина якої 320 кілометрів, майже 200 кілометрів вона протікає саме по Дніпропетровщині. У Дніпропетровській області є безліч місць і куточків, де можна влаштувати пікнік на березі річки Оріль. Незважаючи на забруднення річки всілякими стоками та скидами, вона і зараз залишається досить чистою, що підтверджують багаті флора і фауна, і численні колонії річкових мідій. Мальовничими куточками для відпочинку на Орелі є околиці Царичанки, що є сусідами з нею Китайгорода і Могильова. Красивими є зарослі осокою і очеретом, береги  за Перещепиним, селами Личкове і Бузівка.
Декілька легенд пов’язано саме з назвою річки. Одна розповідає про те, що колись  жили два сусіди — Змій і Запорожець. Вони щось не поділили і сталася бійка. А коли козак переміг, він впряг Змія в плуг, проорав прикордонну борозну, по якій і потекла річка Оріль.
Деякі історики у назві бачать аналогію з тюркським словом «Ерель», що означає «і тут, і там» і цим характеризують численні вигини річки.
Блакитне Озеро
Світлини, які роблять на тлі Блакитних Озер у Кам’янському, можуть за красою конкурувати ледь не з Мальдівами: білий пісок та небесно-баликтна вода. Озеро з трьох боків оточує прекрасний сосновий ліс, який відбивається у воді. Блакитне озеро, або як його офіційно називають Єлизаветівська котлован, утворилося на початку 70-х років під час будівництва житлових масивів в м Кам’янського. Але серед містян ходить легенда, що під час будівництва робочі натрапили на водну свердловину так не очікувано, що багато хто не зміг вибратися. Тому на дні прекрасного озера і досі є тіла та крупнокаліберна техніка. Існує ще одна легенда, мовляв, нібито озеро з’єднується з Чорним морем і зовсім не має дна. Вчені стверджують, що дно все ж є, однак досягти його непідготовленій людині дуже складно.
Але колір цієї водойми не завжди блакитний, він обумовлений заломленням сонячних променів в глибинах. Все залежить від погоди, часу доби, сезону, особливостей зору. У палітрі озера виділяють сотні відтінків, від бірюзового до блакитно-пальового, він завжди Колір мінливий, незмінною є тільки чистота водяного дзеркала. Ще одна особливість озера —  воно ніколи не замерзає, не цвіте і вражає прозорістю. Видно все на сорок метрів в глибину.
Річка Вовча
Ця річка протікає в Донецькій та Дніпровській областях, і є лівою притокою Самари, довжина її 323 км. Стосовно назви річки, український фольклор має свою версію: «Ця річка була колись балкою. По балці росли дрімучі ліси. Одного разу влітку, коли дуже припікало сонце, біг по балці вовк. І захотілося цьому вовкові пити. Біжить він по балці і чує під ногами прохолоду. Вовк зупиняється і починає рити яму. І до тих пір він рив, поки в ямі не показалося джерельце, а з нього не потекла вода».
Після того балка малу-помалу заповнилася водою і заросла лісом та очеретом. Тоді люди й прозвали балку річкою Вовчою». Але насправді свою назву Вовча вона дістала не тому, що в її заплаві водилося багато вовків, як це іноді пояснюють, а тому, що місцеві жителі цією назвою відобразили якість води в річці, яка непридатна не тільки для пиття чи приготування їжі, а й для поливання городини. У річку впадає 497 малих річок й струмків (включаючи 435 з довжиною менше 10 км). Маршрут по ріках Самарі і Вовчої (туди — проти плину обох рік до міста Павлограда і назад) має довжину 260 км. До села Всесвятське можна пройти по обох ріках на веслових човнах, вище села — рекомендується йти на байдарках. Маршрут можна пройти за 14 днів
Озеро Солен ий Лиман
Це озеро розташоване у Новомосковському районі області між селами Знаменівка і Новотроїцьке. Розташоване на околиці Самарського лісу — великого масиву хвойних і змішаних лісів. За формою озеро наближене до кола з діаметром близько 1,8 км. Площа озера — близько 3,5 км, довжина берегової лінії — близько 11,5 км. У центрі озера розташований витягнутий острів, по берегах — кілька невеликих заток. Цілющі властивості грязі озера були відомі навколишнім жителям з давніх пір. Вони використовували її для лікування ревматизму, подагри, радикуліту та інших захворювань. Освоєння лікувальних грязей Солоного Лиману було розпочато в 1928 році, коли було прийнято рішення про будівництво грязелікувальне пункту на березі лиману.
Також це мальовниче місце дуже популярне серед фотографів, зокрема орнітологів, адже тут можна зустріти багато цікавих видів пташок – чорнодзьоби, куліки горобці, могильник, турухтани та інші. Багатою є фауна цієї місцевості – наприклад, борсуки, які тут водяться, залишають цікав сліді на болотистому ґрунті околиць озера.
Чарівність маленьких водойм
Дніпропетровщина багата маленькими водоймами та річками, які не поступаються своєю чарівність великим побратимам — Чаплинка, Кільчень, Татарка, Мокра Сура, Томаківка, Базавлук … Вели і малі річки, озера та лимани Дніпропетровщини варті вашої уваги, тому обов’язкового знайдіть час особисто з ними познайомитись.
Підготувала Дарина Сухоні
за матеріалами Інтернет-джерел.

Similarity rank: 0

© Source: http://vesti.dp.ua/tayemnici-richok-ta-vodojm-dnipropetrovshhini-foto/
All rights are reserved and belongs to a source media.